Просто мені
Так хочеться
Бути там де і ти
Так хочеться
Жити в тебе в полоні
І бачити
Як тікають від мене сни
В твої долоні
Океан Ельзи — це не просто група виконавців української пісні, це не тільки люди, які об’єднані любов’ю до музики, це не лише пісні, слова яких знає чи не кожен українець. Для мене Океан Ельзи — це реальне диво, це неосяжна глибина почуттів та емоцій, це приємний до серця та розуму звук, це комок, вихор, це щось неможливе, таємниче та все одно дуже рідне і своє.
Коли я дізналася про майбутній концерт Океанів у Донецьку, то одразу вирішила, що піду у будь-якому разі. Я розповіла про це своїй знайомій, на що вона мені запропонувала бути волонтером на цьому святі — допомагати гостям увійти до зали, скоординувати їх по місцям. Рішення було прийнято одразу — я хочу злитися в єдиному ритмі з групою, я буду волонтером!
13 червня 2013 року я з кількома своїми друзями зустрілася біля Арени Дружба, де й відбувалася ця найочікуваніша подія! Перед концертом ми познайомилися з командою організаторів — Таня Чубарь — наш координатор, Ярослав, Богдан, Вікторія і Юрій — це лишень ті люди, з якими ми встигли познайомитися. Усім їм великий респект. Так ось.
Про що це я. Концерт. Нам видали бейджі, провели інструктаж, фото на пам’ять — і, до роботи!
Наша задача була перевіряти квитки та вішати зелені смужки на руки тих, хто мав квитки до першої фан-зони. Людей було багато, треба було проходити через турнікет, чомусь усі йшли на головний вхід, хоча можна було більш швидше зайти через бокові двері. Гурт має свої правила, тому доки не зайде остання людина з квитком до зали — концерт не розпочинають, тому ми встигли усіх пропустити і піти до фан-зони, насолоджуватися музикою.
Натовп був в екстазі, коли концерт розпочався. Це важко описати словами чи фотографіями, це фантастично, коли з тобою в єдиному ритмі б’ються серця ще сімох тисяч людей.
Я не пам’ятаю точно, скількі пісень було відіграно на концерті.
А починалося усе в далекому 1992 році. Ось що пише гурту: «Денис Глінін зустрічає Павла Гудімова і Юру Хусточку: вирішують грати разом. В цю ж мить десь поруч на одній з вулиць старого Львова йшов хлопчина і наспівував мелодію… так відбулося народження пісні «Відпусти», становлення композитора, музиканта Святослава Вакарчука.»
Здавалося, що присутні на концерті пройшли з музикантами увесь шлях становлення, бо зала функціонувала реально як єдиний організм.
В ’94 році Славко увійшов до складу групи. Ось так все й почалося.
Не знаю, хто і як, але ми підспівували кожну пісню, кричали, аплодували, танцювали.
Датою народження колективу вважають 12 жовтня 1994 року, яка збігається з днем ??народження Паші Гудімова! Чому «Океан Ельзи»? Слава Вакарчук сидів удома і дивився підводну одіссею команди Кусто, його вразив океан, його краса, таємничість, глибина, а головне — складний і незрозумілий механізм: з одного боку все регламентовано, з іншого — повна ірраціональність, як в музиці. Сидячи в одній з кафешок славного міста Львова, хлопці просто придумували собі назву. «Океан» відразу спало на думку, з цим ніхто не сперечався, існують навіть легенди, що на стіні даного кафе висіла картина океану, яка і підштовхнула їх. Однак було одне «але», груп з назвою «Океан» багато, та й звучить це якось банально. Група «Океан» проіснувала недовго — всього годину. Довелося вигадати друге слово у назві колективу, щоб гармонійно поєднувалося з Океаном …. Красиве жіноче ім’я Ельза підходило як ніяк до речі. Рішення було прийнято, нова група знайшла ім’я «Океан Ельзи»! — про це свідчить фанів ОЕ
Я вперше була на концерті Океанів, подруги мене підготували, розповівши, що Славко обов’язково буде стрибати та після цього зніме футболку, бо буде гаряче. І саме цьому я прийшла на концерт з фотокамерою. А Ви думали? 
Добре, я ще знімала публіку та своїх друзів.
Тим часом гурт співав, зачаровув, дивував та дарував нам щастя.
І ось він, довгоочікуваний момент!!! Славко!!!
Що ти робиш з дівчатками?
«Пам’ятаю, коли я був у Донецьку в перший раз, виникла тиснява. Дівчата непритомніли. І ми змушені були співати спокійні пісні, щоб нікому не стало ще гірше. Крім того, коли непритомних «виносили» ближче до сцени, вони швидко приходили в себе. Не треба втрачати свідомість — так домовимося!», — Пожартував фронтмен гурту «Океан Ельзи».
Хто ти є? — Ти взяла моє життя
І не віддала
Хто ти є? — Ти випила мою кров
І п’яною впала
Твої очі, кличуть, хочуть мене
Ведуть за собою
Хто ти є? Й ким би не була ти
Я не здамся без бою
Гурт співав на протязі двох з половиною годин, три рази вони виходили на біс.
Бо фанів було багато, і так не хотілося, щоб усе закінчилося. Арена була повною!
Звичайно, сучасні технології дозволяли усім залишити собі щось на згадку — фото, відео знімали усі.
Навіть коли гурт пішов, у кожного ще була надія, що вони знову повернуться…
Звичайно, найприємнішим сюрпризом для нас стала подія, яка відбулася після концерту. Організатори концерту подякували нам, волонтерам, та запросили у роздягальню гурт. Де ми отримали автографи та фото на пам’ять. А хтось ще й за колінку Славка потримався 
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І навіть так, як я хотів,
І не без бою, але й без непотрібних слів.
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І я живу не так, як всі,
Як за стіною, але з любов’ю на душі.
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І, може, й я – твоє дитя,
Але з тобою я світу дам нове життя!
